Обробка результатів експерименту. 1. За результатами пп. 3-4 вимірювань з формули (1) визначити частоту першої v1, третьої v3, та п'ятої v5 гармонік

1. За результатами пп. 3-4 вимірювань з формули (1) визначити частоту першої v1, третьої v3, та п'ятої v5 гармонік. Методом логарифмування і диференціювання визначити відносну та абсолютну похибки.

2. Для кожної гармоніки νn знайти середнє значення частоти генератора fn та порівняти їх. Перевірити виконання рівності (2) для частот vn i fn. Зробити висновок.

3. Знайти частоти (1) для інших значень сили натягу згідно з п.5 вимірювань.

Додаткове завдання

Дослідити вплив положення постійного магнету відносно струни на характер коливань в струні.

Контрольні запитання для допуску

До виконання лабораторної роботи

1. Мета роботи.

2. Записати та охарактеризувати рівняння стоячої хвилі.

3. Як можна створити стоячу хвилю в гнучкій струні в даній лабораторній роботі?

4. Що таке основний тон коливання струни та в якому випадку виникають обертони?

5. Які обертони називають гармоніками?

6. Яка роль сили Ампера при утворенні стоячої хвилі в гнучкій струні?

7. В яких випадках частота генератора збігатиметься з однією із власних частот струни?

Контрольні запитання для захисту лабораторної роботи

1. Яким чином визначається сила натягу струни в цій лабораторній роботі?

2. В якому випадку можна отримати основний тон або першу гармоніку коливань струни?

3. Як отримують більш високі гармоніки коливань гнучкої струни?

4. Як можна визначити відносну та абсолютну похибки вимірювання частот окремих гармонік?

5. Чи використовувалось в цій роботі явище механічного резонансу?

Лабораторна робота № 4.7

Визначення швидкості звуку

В повітрі методом резонансу

Мета роботи:вивчити методику вивчення швидкості звуку в повітрі; дослідити залежність величини швидкості поширення звукових хвиль від частоти.

Прилади і матеріали:установка для вимірювання швидкості звуку, звуковий генератор, підсилювач низької частоти, осцилограф, провідники.

Теоретичні відомості

Звукові хвилі в повітрі – це послідовність стиснень та розріджень повітря, що чергуються в часі і поширюються з певною швидкістю υ, яка залежить від пружних властивостей середовища. Відстань між двома сусідніми стисненнями чи розрідженнями називається довжиною хвилі λ. Звукові хвилі в повітрі є повздовжніми, оскільки газ не чинить опору деформаціям зсуву і коливання частинок можуть відбуватись лише в напрямку розповсюдження хвилі.

Рівняння плоскої біжучої хвилі, яка поширюється в додатному напрямку осі ох, має вигляд:

, (1)

де u1 - зміщення коливної точки;

А - амплітуда, ω - циклічна частота;

– хвильове число.

Якщо на шляху хвилі (1) трапляється перешкода, хвиля відбивається від неї і утворюється зустрічна хвиля:

. (2)

Оскільки пряма і відбита хвилі є когерентними, вони інтерферують між собою, в результаті чого виникає стояча хвиля. Скориставшись тригонометричною рівністю

,

виходячи з рівнянь (1) і (2), знайдемо рівняння стоячої хвилі:

. (3)

Величина є амплітудою стоячої хвилі.

При виведенні рівності (3) ми припустили, що відбиття хвилі є повним. Розглянемо більш загальний випадок. Нехай маємо деяку трубу, в середині якої може переміщуватися поршень з пружною стінкою (рис.1). Збудимо коливання біля відкритого кінця труби, викликавши появу в ній хвилі (1). Дійшовши до поршня, хвиля відбиватиметься від його пружної стінки, породжуючи зустрічну хвилю. У випадку часткового відбиття амплітуда відбитої хвилі В < А; крім того, відбита хвиля зазнає стрибка фази коливань, що залежить від властивостей пружної стінки поршня. Отже, відбита хвиля буде описуватись рівнянням

, (4)

а рівняння результуючої хвилі матиме вигляд

. (5)

У рівностях (4) і (5) δ - початкова фаза відбитої хвилі, що залежить від довжини труби, а також від властивостей пружної стінки поршня. Розгорнувши косинуси за формулами

та згрупувавши відповідні члени, рівність (5) легко звести до вигляду

. (6)

Прирівнюючи отриманий результат (6) з формулою (3), робимо висновок, що хвиля, яка поширюється в трубі, є суперпозицією двох стоячих хвиль частоти ω з амплітудами, фази коливань яких в кожній точці зміщені на одна відносно одної.

(7)

Скористуємось методом векторних діаграм і виразимо амплітуду результуючої хвилі:

. (8)

Підставивши в рівність (8) значення ист.1 та uсm2 з (7), знайдемо амплітуду хвилі на стінці поршня, тобто в точці х = l, де l - довжина труби:

. (9)

Отже, як видно з формули (9), при переміщенні поршня вздовж труби амплітуда хвилі на стінці поршня буде періодично змінюватись від найменшого до найбільшого її значення. Максимум амплітуди досягатиметься, коли частота збуджуваних коливань збігатиметься з однією з власних частот коливань повітря в трубі, тобто при настанні явища резонансу. Очевидно, в цьому випадку початкова фаза δ не залежатиме від довжини труби l, а визначатиметься лише властивостями пружної стінки поршня, тобто буде величиною сталою:

.

Максимуми амплітуди (9) виникатимуть при умові cos(2kl+δ0) = 1 або 2kl+δ0=2nπ, n = 1,2,3,..., звідки довжина труби при настанні резонансу дорівнюватиме

. (10)

Переміщення

. (11)

Виразивши λ через швидкість звуку буде дорівнювати

, (12)

де ν – частота генератора;

т – довільний резонансний стан (максимум);

lт – відповідна довжина труби.

Очевидно, результат експерименту не зміниться при заміні максимумів амплітуди звукової хвилі мінімумами.

Опис установки

Установка для вимірювання швидкості звуку в повітрі (рис. 1) складається зі скляної труби 1, біля кінця якої знаходиться телефон 2, гучність і тон звучання якого задаються звуковим генератором 3. З мікрофону 4, який можна переміщувати вздовж труби 1, за допомогою підсилювача 5 сигнал подається на осцилограф 6. При русі мікрофону 4 вздовж труби 1 максимумам звучання сигналу відповідають найдовші світні лінії на екрані осцилографа 6, фіксуючи які, визначають довжину труби 1 при настанні резонансу, за допомогою лінійки 7.

Рис. 1

Хід роботи

1. Скласти установку згідно з рис.1 та після перевірки готовності вімкнути прилади в мережу.

2. Встановити певну частоту генератора з діапазону 500...1000 Гц та відрегулювати прийняту гучність звучання.

3. Віддаляючи мікрофон від телефону вздовж труби, послідовно знайти можливі резонансні стани за максимумами сигналу на екрані осцилографа, вимірюючи кожного разу довжину труби l1, l2 ...

4. Виконати експеримент з мінімумами амплітуди звукової хвилі.

5. Повторити вимірювання для інших частот вище вказаного діапазону (пп. 2...4).

6. Виміряти температуру в лабораторії.

7. Дані занести в таблицю


6865543415093784.html
6865620237513501.html
    PR.RU™